У США Френкеля називають одним з найбільших шахраїв XX століття за те, що тому вдалося викрасти 3 млрд. доларів, що належали різним американським фондам і страховим компаніям.
Невдала кар’єра
У своєму блакитному дитинстві Марті Френкель був, як і годиться, вундеркіндом. Крім того, що маленький Марті володів височезним IQ, він ще був і тим, що в Америці називається nerd («не від світу цього»). У 1972 році Марті Френкель достроково закінчив Уітмеровску середню школу і, попрацювавши два роки в торгівлі та громадському харчуванні, вступив до толедського університету. Однак не довчився: вища освіта вимагало посидючості та методичної цілеспрямованості.
Протягом 10 років Мартін животів в буквальному сенсі слова: працював на підхваті, але більше трьох місяців ніде не затримувався. Врешті-решт, без всяких перспектив зростання влаштувався в ріелторське агентство. У середині 80-х Марті здалося, що біржовий трейдер – це його покликання. У 1985 році Френкель отримав ліцензію і влаштувався працювати у місцеву брокерську контору «Домінік & Домінік». У перший же робочий день Мартін подзвонив у магазин і замовив для себе новий комп’ютер та монітор. Здавалося, Мартін повністю відчував себе власником фірми. За півроку роботи Френкель залучив єдиного клієнта, та й то примудрився сфальсифікувати облікові записи. Врешті-решт, Шульте (власник компанії) звільнив Френкеля за профнепридатність. Френкель пішов. Але не один. Для початку він завів роман з дружиною Шульте Сонею Хау. За вдалим збігом обставин, Соня була не тільки дружиною, але і партнером у «Домінік & Домінік» з рівною часткою.
Початок великої афери
Після звільнення з «Домінік & Домінік» Марті зрозумів, що давно дозрів для самостійної роботи. У 1989 році завбачливий ділок зареєстрував (на чуже ім’я) інвестиційну фірму «Creative Partners Fund LP». Саме вона і стала початковою сходинкою для подальшої гігантської афери. По суті, це була традиційна фінансова «піраміда», добре відома фахівцям ще з 20-х років минулого століття. Тільки в ролі ошуканих вкладників виступали не довірливі фізичні особи, а «проблемні» страхові компанії. Природжений талант пускати пил в очі спрацював: Марті зумів умовити 30 інвесторів, які довірили йому трохи більше одного мільйона доларів.
Скориставшись залученими в свій Фонд засобами, новоспечений аферист створив в 1991 році траст «Thunor Trast» і починав скуповувати різні компанії. Гроші залучалися немислимими за американськими мірками обіцянками знижок і пільг, а також величезних прибутків у найкоротший час. У 1992 році через підставних осіб Френкель зареєстрував в одній з офшорних зон інвестиційний фонд Liberty National Securities, який залучив кошти 11 великих страхових компаній США, з тим, щоб вкласти в цілий ряд вигідних проектів.
Поява Майкла Кінга
У Грінвічі Френкель постав в образі Майкла Кінга. Шахрай за готівку придбав відразу два будинки: шикарний маєток за 3 мільйони і прилеглий особняк за 2,6 мільйона доларів. Все це добро було записано на ім’я Девіда Россе. Він зайнявся тим, що скуповував у провінційних штатах одну за одною страхові компанії, отримував необмежений доступ до їх страхових резервів і потім використовував ці гроші. У 1994 році він придбав «Ranchers and Farmers Life Insurance» з Оклахоми зі страховими резервами в 12,8 мільйона доларів. У 1995 році в його власність йдуть цілих три страхових компанії з Міссісіпі, чиї сукупні страхові резерви перевищували 150 мільйонів. Майже всю роботу в структурах Френкеля виконували жінки. В основному, з числа колишніх коханок. Сума активів всіх компаній під управлінням трасту Френкеля в 1998 році досягла 434 млн. доларів.
У 1998 році Френкель познайомився з колишнім послом США в СРСР Робертом Страуссом і відомим нью-йоркським католицьким священиком отцем Якобом. Шахрай пообіцяв пожертвувати понад 50 млн. доларів на церковну благодійну діяльність, і в серпні 1998 року разом вони зареєстрували фонд святого Франциска Ассизького. Основним завданням цього підприємства, про було написано в статуті, була допомога хворим дітям. Френкель задумав створити благодійний фонд з видимою участю церкви, для того, щоб вести подальші операції і тим самим підстрахувати себе. Юридичну підтримку надавала контора Роберта Штрауса. Все йшло тихо і сприятливо для афериста, поки 29 квітня 1999 року Державна регуляційна комісія Міссісіпі зажадала від Роберта Гайера негайного повернення 171 мільйона доларів страхових активів, які нібито перебували під управлінням Liberty National Securities.
Втеча
Френкель швидко відчув, що наближається крах своєї компанії і постарався якомога швидше сховатися, само собою, прихопивши з собою чималу суму грошей. Наспіх перевів у готівку те, що ще було можна, накупивши діамантів і розпустивши свій невеликий гарем, він підпалив свою віллу (вартістю 3 млн. доларів, коли пожежники прибули на місце, то побачили, що всі каміни в будинку були доверху забиті тліючими паперами – хтось спалював документи) і пішов за прикладом свого кумира Роберта Веско – шахрая і злодія – накивав п’ятами.
У результаті 2 млрд. дол., зібрані фондом, як і 900 млн. дол., акумульовані Liberty, зникли в офшорних зонах Вірджинських островів. За деякими відомостями, навіть Ватикан поплатився 600 млн. доларів за свою довірливість. Френкеля чотири місяці провів у європейських бігах. Весь цей час його шукали американські спецслужби та Інтерпол. У них не було навіть фотографій Мартіна. Шахрай був завбачливим. І попався він, як кажуть, випадково.
Шахрай заарештований
Френкель був спійманий 4 вересня вночі разом зі своєю подругою, 35-річною американкою Синтією Аллісон, в гамбурзькому п’ятизірковому готелі Prem, де зупинився напередодні. Зупинившись в готелі Prem, він пред’явив британський паспорт на чуже прізвище, справжність якого викликала у службовців сумнів… Майже автоматично він отримав 3 роки за використання підроблених паспортів. Безуспішно намагався втекти. Заявив, що йому не можна в Америку, там, мовляв, його хочуть убити. Нічого не допомогло. 2 березня 2001 законослухняні німці етапували Френкеля в США по лінії Інтерполу. А на батьківщині афериста чекала куди більш сувора кара – позбавлення волі на строк до 200 (!) Років. Навряд чи, по закінченню цього терміну, він буде в змозі скористатися захованим багатством.